Не обдури, бо то великий гріх!
Коли у те, придумане, повірю,
а потім правда, як у травні сніг -
обірвана струна на шиї ліри.
Краще промовч,хоч боляче також
і не рятує те німе зізнання,
зів"ялий пуплях поливає дощ
і він цвіте ще у садку кохання.
Ти не кохаєш? Стій, не говори!
Чи обдури, я вже готовий, люба,
і наперед прощаю всі гріхи.
Навіщо правда, як кохання - згуба?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323236
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2012
автор: Борода