Цуценя

-  І  якої  масті  буде  твоє  цуценя?
-  Це  не  має  значення  -  яке  подарують,  таке  і  буде.  Єдине,  що  я  замовила,  -  щоб  воно  було  з  великої  породи.
-  І  все?!  Мені,  наприклад,  подобається  той  чорний  сусідський  дог.  І  руда  лайка  з  п'ятого  поверху  -  в  неї  ще  й  очі  блакитні...
-  Мені  теж,  але  головне  в  них  -  не  колір,  а  очі!  Бачив,  як  вони  блищать?
-  Припини!  Комісії  на  висавці  байдуже,  як  блищать  очі  у  собаки  -  головне,  щоб  вона  мала  певні  навички  й  відповідала  стандартам.  Згадай  Бені  -  вівчарку,  що  третій  рік  поспіль  займає  другі  місця...
-  Отож-бо  й  воно,  що  другі!  Ти  бачив  її  очі?  Готова  присягнути,  що  господар  її  б'є.
-  Гадаєш?  Чому  тоді  вона  така  слухняна  і  навіть  не  намагається  втекти?
-  Боїться...  Якби  не  боялася  -  давно  б  уже  золото  мала!  А  не  тікає,  бо  собаки  -  дуже  вірні  створіння.  А  ще  смиренні.  Вона  сприймає  життя  таким,  яким  воно  їй  дісталося,  і  любить  свого  господаря  таким,  який  він  є.  Але...  я  б  не  хотіла  собі  таку  собаку.
-  Якось  дивно:  ти  кажеш,  що  собака  любить  свого  господаря,  навіть  коли  той  б'є,  але  ти  не  хочеш  таку  собаку?  Вас,  дівчат,  не  зрозумієш!  Ти  не  хочеш,  щоб  твій  цуцик  тебе  любив?
-  Та  ні!  Звичайно,  хочу!!!  Але...  
-  Що  "але"?
-  Я  хочу...  Я  хочу  прокидатися  вранці  від  дотику  його  мокрого  носика  і  бігти  на  вулицю  за  будь-якої  погоди.  Я  хочу,  щоб  він  зустрічав  мене  зі  школи,  махав  своїм  маленьким  хвостиком  та  припадав  до  землі,  а  потім  ставав  на  задні  лапки,  намагаючись  торкнутися  моєї  руки  раніше,  ніж  я  встигну  до  нього  нахилитися.  Я  хочу,  щоб  він  виріс  великим  і  розумним,  щоб  міг  захистити  мене  від  лихої  людини,  а  коли  мені  сумно  -  просто  був  поруч  і  зазирав  у  вічі,  ніби  кажучи:  "Не  плач!  Все  буде  добре!"...  Взимку  він  катав  би  мене  на  санчатах,  а  влітку  ми  гуляли  б  у  лісі  та  купалися  в  річці.
-  А  як  же  виставки,  місця,  винагороди?  Ти  ж  про  це  мрієш!
-  Ні,  я  люблю  виставки,  бо  тут  багато  собак.  Але  мрію  я  про  друга,  а  не  про  бізнес!
-  Одне  іншому  не  завадило  б,  але  то  твоє  діло...  І  все  ж  поясни:  в  чому  різниця  між  тим  чорним  догом  та  вівчаркою  Бені?
-  Як  це  "в  чому"?  У  господарі,  звичайно!
-  То  чого  ж  ти  хочеш,  в  решті  решт?!
-  ...  Бути  гарним  господарем!

(13.03.2012)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322656
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2012
автор: Мантіхора