Мені не вистачає твого подиху в грудях,
розкинуте небо, не так обіймає без тебе…
Я загубився й пропав у далеких Бермудах,
блукаю мостами, намагаюсь йти поперЕду.
В горАх, де повітря по справжньому свіже, чисте,
де промені сонця, торкають теплом. І спокійно
там… та додому хотілось, до тебе… у місто,
в якому по колу усе йде як завжди без змінно…
На твОїх руках, я всього лиш одна з сотні ліній,
але так приємно, відчути твій подих у грудях…
Ми люди…й лиш вітер крилатий насправді постійний
...та я загубився й пропав… у тобі, як в Бермудах…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322385
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2012
автор: Юра...