Нам долі не минути
І зарікатись марно,
Та наступає скрута
І ми уже в лікарні.
Тупа, важка недуга
У ліжко нас вкладає
І вся життя напруга
В один момент спадає.
Здається, що день страти
І дзвони вже небесні,
Лікарняна палата
І час на думи чесні.
Нехай дочасна сповідь
І муки покаянні,
Дасть Бог весняна повінь
Все змиє на світанні.
Ще не прийшла розплата,
Не час до вознесіння,
Бо в білому халаті
Нагнулося спасіння.
І співучасні очі,
І ангельське терпіння,
Немов хтось напророчив
І Бог послав спасіння.
Немов на крилах білих
Архангел твій хоробрий
Змахне і чудом зцілить
Усі важкі хвороби.
Мій лікар, Богу милий,
Що має цю відвагу
Враз повернути сили
І до життя наснагу.
Які б не були втрати,
Нас Бог по світу водить,
А в білому халаті
Нам Ангел з неба сходить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321957
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2012
автор: kalush