Дивлюсь і згадую не жартома,
- Собака поруч хлібом дише...
Квітне променем весна,
Долина рідна в душі пише…
Скільки крісь чясу,
Поміж стовбурища засніжених днів,
Долино ти спостерігала,
Одна, як біль життя, гнітом спідкала,
Споріднене та невгамовне…
Іскринками у очі поведе мене з далеку,
Підперезений, в листопадний сутінковий вечір,
Коли у спокій відчяйдушний,
Понесу свої речі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321818
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2012
автор: Agat