я її викидав з голови
та вона все одно поверталась
говорив "скільки хочеш живи"
але марно... вона не лишалась.
дарував величезні букети
та вона їх в сміття викидала
малював неймовірні портрети
а вона тільки квіти чекала.
я її зрозуміти не зміг
що їй треба, а що не потрібно
то їй сонце на блюді, то холод та сніг
то "біжи", то "іди дуже дрібно"...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321817
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2012
автор: fuko`