Там,
за вікном,
Світ, в якому ми живемо…
Скільки за світанками ховається зірок!
Між чеканнями стрічаються події,
Близько так…
За вікном,
Після злив розлито море поглядів і слів…
Люди…
Люди…
Люди…
З'являються й зникають квіти,
Лишаючи на склі вікна
Розписане
і долями, і митями
буття…
І близько так
Холодне скло,
І видно
Зрідка – зрідка
Хреста проносить в самотині
Тінь далека…
За вікном…
Лишає світлий шлях у небо…
Близько так…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321591
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2012
автор: Анатолій Штанько