Вкраїно! Матінко моя!
Пробач, що не Шевченко я,
Не Симоненко і не Стус,-
Ні з ким не лаюсь і не б"юсь -
Цвіту, мов у степу тюльпан;
Що сам собі кріпак і пан,
Ще й кум,- як кажуть,- королю.
Та все ж... Люблю тебе! Люблю!
Люблю ліси, поля, гаї,
Легенди і пісні твої!
Красу далеких полонин,
Величність гір, і сум долин...
Люблю усе, що в тобі є!
Бо все це, Матінко - МОЄ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321325
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2012
автор: Василь Царинюк