Ліфт підіймається,
дихають стіни.
Звуки мечеті…
пливу між роками…
Схиляються старці
між пальмами часу,
Уперше й востаннє
приходжу устами…
Бачу, як списи
з минулого в стіни
Дивляться ліфту,
у звуках і криках…
В очах немовля
підіймається мати,
Напишеться списом
на завтрашніх ликах…
Стою на узбіччі
привидом часу,
Розкидані літери
треба збирати…
Біліє позаду
марнота роками,
Хвиля гуляє,
а треба стояти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321277
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2012
автор: Анатолій Штанько