Половина душі
запорошена снігом ще мерзне,
половина душі
вже всміхається сонцю і квітам -
вже недовго, ще трохи –
земля свою душу отвéрзе
і пригорне мою,
аби ніжним теплом оповити.
я чекаю моменту,
я прагну відчути цю злуку
я втомилась від криги
та вірю, що скоро вже скресне
я напружено слухаю
перші пробудження звуки
підставляю обличчя
під краплі дощів перехресних.
Половинка душі
запорошена снігом ще мерзне…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321225
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2012
автор: Адель Станіславська