Така облізла, несмілива , квола…
Тобі лиш воду із джерельних цебер,
Пташок намистом на дерева голі – і оживеш!
Бо як мені без тебе?
І забуяєш!
Як же без окраси?
І зацвітеш!
Весільно і єдино!
Допоки, весно, ми з тобою разом, -
Я – час кохання, ти – лише людина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321082
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2012
автор: Наталка Янушевич