У пивнушці кум Микола
Здибав кума Вову.
Й почалась у них за кухлем
Неспішна розмова.
-Чом синяк під оком, Колю,
І на носі – рана?
Хтось напав? Пізнати зміг би
Того хулігана?
-Що мені там пізнавати,
Свою власну жінку?
Це вона мене, рідненька.
Гепнула об стінку.
Їй на свято березневе
Класну сковорідку
Дарував від всього серця!
(А не якусь квітку).
Ще й кричала те, що праця –
Благородне діло.
І зганяла із дивану –
Геть на шию сіла.
Добре те, що продавчиня
Разом з тим «тефалом»
Сунула акційну каску, -
Пригодилась вдало.
-Ну, а в мене, - каже Вова,-
Дві новини, друже.
Одна – добра, як годиться,
А друга – не дуже.
Та погана, що машину
Геть розбила Гала.
Ну, а добра, що у неї
Права відібрали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320843
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 11.03.2012
автор: Ліоліна