Минають дні, минає час
Не повернути їх - ти знаєш
Шукаєш ти його і нас,
І хрест камміний залишаєш
Години пролітають, як секунди
А ти ж нічого не зробив
А сонце знов за обрій свій заходить
І наступає ніч, яку я так любив
Вітри проходять, пролітають днини
А ти один й на самоті
І небо, що вгорі стоїть, не плине
І десь в гаях співають солов'ї
Можливо я не з тих, хто бачить Сонце
Але я бачу Місяць у вікні своїм
Можливо й зорі не такі чудові вночі
Але прекрасніше не зустрічав я й увісні
А ми як Сонце всі зникаєм
За обрієм своїм, і знов мовчим
І може навіть вже і не шукаєм
Бо наступила ніч, яку я так любив
Ти зачекай, поглянь на небо,там де зорі,
де Місяць молодий,він там шука свою Землю
На небі так багато світла й мало болю
І ти цю ніч так само полюби, як я люблю
*2 червня 2010* (оригінал - 15.09.2009)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320680
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2012
автор: Сергій Кузьмін