Земля відкрила радісні обійми.
Так спраглі губи прагнули води!
Ловили кожну краплю чудодійну
Поля і гори, луки і сади.
Він йшов спочатку дуже обережно,
А потім сміливіше дріботів -
То в правий бік, то знову в протилежний.
Так, ніби Всесвіт вимити хотів.
Він шаленів, додолу опустившись,
Біг підтюпцем, торкаючись ріллі.
А вдосталь блиском трав насолодившись,
Веселкою всміхнувся до землі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320639
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2012
автор: *ИРЕНА*