Прожити всі людські життя…

Прожити  всі  людські  життя
Я  міг  би  знову  й  знову,  й  знову,
Прожити  їх  думки  і  їхню  мову,
Прожити  кожне  їх  серцебиття.

Побачити  усе  геть  різними  очима,
В  уяві  витворити  свій  химерний  світ,
Відчути  кожну  забаганку  і  душі  політ.
Побачити,  що  в  серці,  за  залізними  дверима.

Прожити  всі  життя  людські
Я  зміг  би,  я  це  відчуваю.
І,  може,  цим  себе  я  покараю
За  задуми  свої  диявольські.

Я  хочу  їх  прожити,  щоб  дізнатись
Для  чого  створені  ми  та  існуємо  на  світі?
Чому  не  залишились  ми  в  палеоліті
І  маємо  напружуватись  і  старатись?

Людські  життя  прожити  всі.
Повинен  це  зробити  я  обов’язково!
Щоб  віднайти  ту  істину,  одне  лиш  слово,
Яке,  напевно,  є  ще  на  папірусі.

Наблизитись  до  правди,  до  знання
Я  можу,  хочу,  потребую,  маю!
І  кожен  раз  себе  я  сам  питаю:
Хіба  найбільша  істина  –  кохання?

Людські  життя  усі  прожити
Я  можу  ради  тебе,  моя  мила.
Ти  додала  в  моє  життя  красу  і  силу.
Усі  життя  існують,  щоб  любити!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320621
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.03.2012
автор: Talion