Ти нікому не потрібен,
Коли не потрібен собі,
Ти тільки сам в тому винен,
Що не віддав серце юрбі.
Розірвалася тая нитка,
Що тримала тебе і її
Знову потрібним став швидко
Лише ти самому собі.
Хай буде так, як воно стало,
Людська душа витримає й це,
Не знала іще вона жалю,
Не чула ще добре слівце.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320567
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.03.2012
автор: lolanetto