Весна, дзюрчить у серці та душі,
Струмками, танучого снігу
І перші проліски хиткі її,
Пролізли крізь холодну кригу.
Вітер не вщухає, дме у скроні
Й зимова сивина сповзає,
Стікає в земних полів, долоні,
Проміння сонця виграває
На дзеркальному тому просторі.
Осанна весні цій, осанна!
Ми всі у чарівному полоні,
Птаства царство вже заспівало,
Оду коханню й пісню любові.
Земля в весняному осонні,
Чекає на метеликів і пчіл,
На зелені килими нові,
На долинах та по-під синіх гір,
На сади, що розквітнуть знову.
Квітни весно, нам раєм небесним
Та розбуди від сну почуття,
Хай земля в красі Божій воскресне
І заспіває від щастя душа!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320511
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.03.2012
автор: Макієвська Наталія Є.