Весно, веснонько, веснянко,
Ти приходь до мене зранку.
Будь зі мною аж до ночі,
Бо так душа краси хоче.
Хоче і любові, і краси.
Веснонько, хутчіш її неси
У широке поле і у гай,
Заквітчай природу так, як рай.
Розбуди калину, досить спати.
Одягни , як діву, у весільні шати.
Одягни віночок їй квітчастий.
Хай же буде на любов їй ,і на щастя.
Житечко посій у чистім полі,
Хліба щоб усім було доволі.
А ще виноградник посади,
Щоб був сік замість води.
Розбуди і пробуди усю природу –
Від землі, аж до самого небозводу.
Хай усе росте, цвіте й буяє,
І Любов… Любов лиш прославляє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319548
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.03.2012
автор: Лобов