В мене всередині взірвались тисячі АЕС.
Вся філософія на голову із ніг.
Чом запитання мої ігнорує Зевс?
І хто це взагалі зробити міг?
Люди, як люди. На один типаж,
Н-тисяч атомів приліплених докупи.
Протерла очі, може все ж міраж.
Але лягають пальці в спраглі руки.
Хто витесав обличчя мармурове?
І океан тепла влив в очі ці?
Магнітні губи, ледь похмурі брови.
Хто світу таїни сховав в тобі?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319496
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2012
автор: Марамі