Гарбузиння здерлося на тин,
Соняшник загледівся на сонце.
У садках дрімає Люботин -
Тихе місто у моїй сторонці.
Оминає гомінке шосе
Стороною - хай царює тиша!
Невсипущі поїзди лише
Залізничну станцію колишуть.
Дивосяйні золоті ставки,
Наче зачаровані люстерка
Ваблять очі...
Запах осоки
З вітерцем із степу злився терпко.
Гарно тут із літом у гостях:
Синє небо й пшениці дорідні
Підняли врочисто гордий стяг,
І довкола люди любі, рідні...
Гарбузиння здерлося на тин,
Соняшник загледівся на сонце.
У садках квітує Люботин -
Миле місто у моїй сторонці.
5.03.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319407
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.03.2012
автор: Вячеслав Романовський