Пригода на виїзді з Полтави шляхом на Диканьку

Понад  дорогою  в  червоному  плащі
Вона  голосувала...  Зупиняюсь:
-  Куди  вам  пані?  У  які  кущі?
-  В  Диканьку?  Чи  сказала,  чи  питаюсь?

Струнка,  цікава,  просто  чарівна...
-  Завіз  би,  тільки  часу  небагато.
-  А  жаль,  -  мені  у  відповідь    вона...
І  я  вже  тисну  на  акселератор.

А  навздогін  думки:  -  Я  б  мабуть  міг  
Її  підкинути,  для  мене  то  не  відстань!
Для  чогось  ж  стався  цей  обставин  збіг,
Коли  вже  виїжджав  практично  з  міста?

Що  зволікати  -  зараз  розвернусь,
На  трохи  відкладу  свою  роботу...
Та  бачу  в  дзеркалі,    от  вже  ж  фортить  комусь:
Вона  сідала  у  якусь  "Тойоту"...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319133
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.03.2012
автор: longavojo