Стріли блискавки пронизували небо,
Шквал дощу три ночі не стихав.
Шхуна за життя боролась ревно,
З хвилями нерівний бій вела.
Корабель загублений у хвилях
З останніх сил тримався на плаву.
Його надія вже згортала крила -
Ніхто не допоможе вже йому.
Залишений на втіху двом стихіям,
Поміж хвиль метався в океані.
Здавалося немає вже надії,
Але надія помирає в нас остання.
Раптом сонце піднялося з-за лиману
Своїм промінням освітило небеса.
Утихомирювався простір океану.
Вітер стих, закінчилась гроза.
Грім замовк, нарешті вщухла злива,
Хвилі заспокоїлися вмить.
Шхуна розгорнула всі вітрила
Й рушила стрічати сонця схід.
Вітрила кольору призахідного сонця
У рідній гавані замайоріли знов.
У всіх будинках відкривалися віконця,
Бо на борту у шхуни Віра і Любов
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319037
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2012
автор: dark_angel23