Гортаю ніжно юності альбом.
Як же було нам хороше обом!
Я ж був колись кленочком молодим!
Тепер лишився спомин – сивий дим.
Яка ж струнка берізонька була!
Відквітувала юність, відгула.
Який болючий пам’ятник-вокзал!
Чому ж тоді тобі не все сказав?
Відлітувалось, і були жнива.
І щедро дощик ниву поливав.
Та й загасив палкий вогонь сердець.
І навпростець гасає вітерець.
На зиму, ой, лишилася сама!
Ген – біле поле, радості нема.
Береза й клен – посріблений романс.
Пекучий спомин досі гріє нас.
Гортаєм ніжно юності альбом.
О, як же світло й гаряче обом!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319001
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2012
автор: Олександр ПЕЧОРА