Не суди за любов мене,
Не суди і за серця плач,
Може, з часом це все мине,
А тепер ти мені пробач.
А тепер ти мене прости
За неспокій в душі твоїй,
Хрест, що доля дала нести
Це мені лиш, мені одній.
Не карай за любов мою,
Я покарана тим давно.
Над безоднею я стою,
Та повір, мені все одно,
Чи впаду я тепер туди,
Чи затримаюсь ще на час,
Лиш прошу ти не осуди,
Не вини за любов щораз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318797
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2012
автор: ОКСАНА ВИННИЦЬКА