* * *

За  Апсан-кайги,  XVст.
(з  казахської)

Що  вважаєш  нещастям  ти  -
степ,  в  якому  отар  не  пасти,
чи  несказане  добре  слово,
чи  війну,  чи  невдатні  лови?
Вже  й  турботу  про  бідних  часто
визначають  у  нас  "нещастям"...
І  відсутність  рідні,  і  множинність  рідні  -
привід  щастю  сказати  і  "не",  і  "ні"...
А  насправді,  нещастя  -  відсутність  житла,
і  хліба,  що  од  спеки  згоріли  до  тла,
і  озера,  де  птаство  уже  не  живе,
і  мюриди,  що  ганять  старе  і  нове,
і  краса,  яка  дивиться  в  люстро  криве,
і  смертельний  чужинський  мороз  у"вирах",
і  поезія  міцно  замкнута  у  "розмірах",
і  вожді,  що  не  знають  -  куди  нас  ведуть,
котрі  стали  на  путь,  та  забули  суть.
Чи  ж    свободи  підняти  уже  не  час  стяг?!
Страх,  народе,  -  найбільше  твоє  нещастя.

2012  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318683
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2012
автор: Олег Гончаренко