Будь таким, як ніхто. Як твоя найпримарніша з ролей.
Будь мізерним уламком з розтоптаних масок моїх…
Будь тавром на зап’ясті. Присягою будь німою,
Найбезжальнішим катом, що істинно вірить в мій гріх.
Будь для мене пів-світом. Болючим ковтком безнадії,
Будь нахабно відвертим у попелі змовчаних слів.
Будь останньою слабкістю на ледь вологих опущених віях...
…І одним з божевільно безсенсово прожитих днів.
Будь безвірним. Зрадливим, занедбаним раєм,
Будь коротким штрихом на гарячих долонях чужих.
Будь найгіршим моїм співрозмовником зранку за чаєм,
Відшліфованим лезом, затиснутим в пальцях блідих.
Будь одним непрожитим. Примхливим, зітлілим мовчанням,
Спровокованим відчаєм в світі байдуже-німім…
Цілковитим спустошенням – будь передчасним прощанням,
Порожнечею, пеклом … Найголовніше: моїм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317745
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2012
автор: IceBound