Не снюсь...То й добре...Хоч поспиш.
Вітряк гуде дощить у спину
Вітри цибаті стоголосі
В стерні танцюють ноги босі
Вимощують кошелик без упину
Підспівують пухнасті щебетухи
Земля шматками тягне слину
Співа корінчик лину лину
Ще трохи трохи - постелюся
Пагони виб'ю й підіймуся
До тебе Сонячна Царівно
Швидка хвилина забарюся
Замов дощі чекай чарівна
Шальку накинь сховай бо груди
Собаки рискають повсюди
Почую стогін утоплюся
У іншій річці жди тріольна
Ще трохи й трісне перша брунька
Розгорне перші пелюсточки
Я заведу тебе манюнька
Подалі РАГСу-вір мені
Є й важливіші в світі точки...
Не снюсь...То й добре...Хоч поспиш...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317273
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2012
автор: Ольга Ратинська