Коротко…я ще скаже, що відчуваю,
А серце поки тихо йде у тінь,
Ми всі стомилися шукати правду,
Та це нічого, все колись збіжить.
Не знаю, та доволі поки гратись,
Усі слова завжди пусті у грі,
Життя нам дозволяє усміхатись,
А ми у відповідь лиш плачемо, дурні.
Чи ти не віриш? Знову лише казка,
Я знаю, вірю – в серці є життя,
Ти лише зволікаєш, все напрасно,
І це не те, чого хотіла ця душа.
Це все до бою: зброя, обладунки,
Та лиш любов у програші завжди,
У нас із небом вже не ті стосунки,
І я говорю Вам, що час біжить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316796
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2012
автор: Невідомська Вікторія