Як любо чути рідну мову!
Пісенну, добру, пресвяту,
і калинову, й волошкову,
джерельно-чисту, як сльозу.
Хвилюють серце звуки рідні.
Привільно ритміка бринить.
Ота мелодика чарівна
і зігріває, і п’янить.
Нетлінна пісня материнська.
Завітно лебеді ячать.
Звучать мелодії дитинства,
і ритми юності гучать.
З прадавнини, з часів козацьких
лікує душу й окриля,
тече в світи слов’янська, братська,
Дніпрова мова Кобзаря.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315822
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2012
автор: Олександр ПЕЧОРА