Сторож, фальшивляче соло

Сторожеве  фальшивляче  соло

«Дістав»  керівничників  київських  –  сторож:
В  очах  його,  на  «прохідній»  ,  –  морок,    ворож.
Вже  як  не  карали  «надутька»  -  прораби...
Прохали  всміхнутись  привітним  похапом,
Зворушно  сплеснути  руками  назустріч,
(Коли  заїзджатимуть  «Київськозвучні»),
Пробачитись  хоч...за  яку  там  незручність,
...Не  міг,  при  їх  «тачці»  себе  пересилювать
Й  поклони  клонить  до  землі  волочи́леві...
Не  те  щоб,  аж  ненавись  -  жухла  з  обличчя,
А  просто  -  презирство,    до  світу.  І  відчай.

Ось,  знову...під`їхали  Боси  Столичні.
Зтремтіла  металом  й  броньована  хвіртка,
Немов,  територія  їй  -  чужорідка.
...Ходою    «хитаючеєся  корито»  -
Ворота  –  відкрив  він.  Насуплений.  Звично.
Хоч  думав:  «Чи  звільнять?»
                         І  –  «Як  далі  жити?..»

18.02.2012р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315685
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 21.02.2012
автор: Юхниця Євген