КАРПАТИ. ВІДТЕРПАЮ.

Карпати!...Буки  –  гілля  руки.
До  неба  сосни  в  хмари  впхнуті.
Річки  озера  –  срібла  перегуки  .
Гори  медведі    -  вічністю  припнуті.
   
Густа,  безмежна  синь  
До  космосу  прикута    .
І  сонце  витинає.    Золотом  .
Малюнки  райдуг  .    Незбагнути

Часу  застиглі  кроки    -
Мохом  камені  закуті  .
І  спокій  раю.
І  душою  відтерпаю  .

Риплять,  чи  то  смереки,
А  чи  може  буки  -
«Карпати…  гори…
Бути!...Бути…!»

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315445
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.02.2012
автор: терен юрій