Очі широко відкрий,поглянь в чиїх руках твоя країна.
Що чекає твоїх дочку й сина?На роботі спина зігнута від кнута,
а плата кинута хіба скорина хліба і то,коли просити будуть на колінах.
Грошима віру міряють самі вже ні у що не вірують
ще й виривають інших душу чи душать перевертні в пагонах
тих кого не покорити.
На долонях в них лиш море лих і крові,
немає правди в жоднім слові,
живуть забруднені в недобрій славі і думають,
що в силі себе оправдають.
Я не вірю,що в сирій землі народ готовий дух свій закопати
або втікати в вирій,коли кусатимуть голодні звірі.
Достатньо шершнів ненаситних годувати,
їх пора зігнати з рідної землі,на свому кораблі звести вітрила,
щоб вітер вів по вірному лиш курсу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315311
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.02.2012
автор: YUTG