Вставайте з колін, мої сестри і браття,
Не час вам молитись на ідолів злих.
У ваших серцях знов палає багаття
І внутрішній голос іще не затих.
Той голос вам скаже правдиво і чесно:
Забудьте образи, відкиньте свій гнів.
Тримайтеся разом, куди б не занесло,
Як батько, вмираючи, нам заповів.
Ті цінності вічні, набуті віками,
Що предки здобули в нерівних боях.
Збагачуйте, дбайте, щоб далі з роками
Стократно зродились у рідних краях.
Щоб подвиги вірних синів України
Ніколи не були забуті для вас.
Щоб землі козацькі не знали руїни,
А воля і слава були повсякчас.
Думками розумними, світлими, чистими
Розставте, як треба, усе по місцях
Для того, щоб завжди лишатися чесними
З любов'ю і миром у ваших серцях.
Виховуйте змалку нове покоління,
Даруйте їм світло прийдешнього дня,
Щоб було в них завжди до всього терпіння,
А віра й надія приходять щодня.
Хай чесність й порядність, як символи вічні,
Не будуть ховатись у їхніх серцях.
В хвилини тяжкі, а часом й небезпечні,
Дозвольте їм спертись на ваших плечах.
Ніколи не дайте зневірі і смутку
Залишитись в вашій безсмертній душі,
Немає їм місця там для порятунку,
На вашім шляху вони надто чужі.
Тож встаньте з колін, щоби не спотикнутись,
Погляньте вперед, крок назустріч зробіть!
Щоб щастя і доля для вас посміхнулись,
Свободу і волю всім серцем любіть!
(Нью Йорк,2012)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315279
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.02.2012
автор: Юрій Баюрак