Упало небо, тріснула земля
Від слів, що пронизали раптом тишу –
Народжене у муках немовля
Здається мертвим. Так, воно не дише!
Синочку мій, кровиночко, зажди!
Не смій вмирати, чуєш? Не дозволю!
Час в вічність обернувся від біди,
Завмерло серце від гіркого болю.
Туман і морок падає, дзвенить…
Святая Діво, збережи синочка!
Прорізав тишу в цю тривожну мить
Дзвінкоголосий вереск первістОчка!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315240
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2012
автор: Інна Серьогіна