На астрономії я знаюся погано,
Та зацікавила мене така химера:
Як на сузір"я глянуть з Марса чи Венери,
Такі ж вони,а чи спотворені невзнанно.
Чи зламані голоблі у Возів Чумацьких,
Чи зірочка Полярна теж незрушна,
Чи мерехтять Стожари так зворушливо,
Чи зігнута Кассіопея чудернацька?
Якщо не так, на ті планети не бажаю,
Бо рідні стали мені образи небесні.
Такі ще змалку звичні і чудесні,
Я навіть власну пречудову зірку маю.
Надія в мене,що в кордонах Сонця
Однаковий малюнок на нічному небі
І космонавтові блудить нема потреби:
Знайоме все з ілюмінатора-віконця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314803
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.02.2012
автор: asaala