***
Боліло їй! Боліло до безтями...
Та знаєте, і досі ще болить,
Коли байдужість темними ночами
На подушках сатинових сопить.
Коли за склом потріскують зірниці
На гойдалці роздражнених віків,
Вона вдягає пам’ять в рукавиці
І бродить самотою між снігів.
До серця пригортаючи бурульки -
Холодний біль, а сльози, як вогонь!
Як на калині зашкарублі гульки
Кровавлять після зустрічей-ворон...
Де голі крони, мов старі надії,
Що доторкались неба сивини...
Боліло так! І до сих пір боліє,
Хоча нема у тім її вини...
(16.2.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314524
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2012
автор: Леся Геник