Суєтний день на роботі минув.
Сів я. Розслабивсь. Подумав про Музу.
Раптом навкруг мене натовп загув.
– Хто ви такі?
– Та це ж ми – твої друзі!
Я придивився, і справді – овва!
Разом щільненько мене обступили
добре знайомі й забуті слова.
Скільки всього з ними ми натворили…
Довгі й короткі, пихаті й прості,
багатозначні, сумні та веселі,
і діалектні, й прозорі, й густі,
слова-паразити й слова-пустомелі.
– Що вам потрібно? – я їх запитав.
– Хочемо ми, щоб зробив ти з нас пісню!
Нас у гармонії певній розстав,
щоб про ЛЮБОВ вийшло ранню чи пізню!
– Кращих часів ви чому не знайшли?!
Інші тепер вже в піснях теми модні!
Ну ж бо, розходьтесь! Йдіть звідки прийшли!
Пісню без слів напишу я сьогодні.
======================
14.02.2012 – До дня закоханих
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314498
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 16.02.2012
автор: Віктор Ох