Убогі, тихі і нікчемні...
Таких отут сповна - юрба!
Боюся, кращого нема
У цьому краї... А дарма!
Говорять, їх - одна друга́,
Якщо вже справді - кожні два
У тому решеті. Ганьба!
Тоді навіщо ж навчання,
Жага до пристрасті уся?
Навіщо вам тоді життя?
Убогі, тихі і нікчемні...
Боюся, кращого нема...
(03.04.2005.№6)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314118
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2012
автор: Вадим Косарєв