Ти вчися, день за днем проходить
Плекаєш мрію: Може НІ !
Та час під носом пальцем водить
Малює щось в календарі.
Ось знов хвилина промайнула
Минуле вже кричить: "ЩЕ, ЩЕ"
І думка в голові гайнула
НЕ ПІЗНО, НІ...та час ще Є...
Та кожний день дає щось нове
фіксує..на ...твоїм лиці
Життя, яке же ти чудове,
Яке жахливе в самоті....
Щодня жахливі семінари
І цілі лекції сидіть...
Я так сумую за вітрами..
Здійнятись звідси та й летіть...
Чи так потрібна ця наука?
Куму потрібен вбитий час?
Я випиваю з чаші смуток
І доливаю кожний раз...
Чекать лишилось вже недовго
Недовго смуток гіркий пить
Настане час, тоді О БОЖЕ!
І ЯК цю сесію прожить????
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313955
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2012
автор: Мишель деЛакруа