* * *
І день уже не той, що був колись,
І ніч в собі уже не губить зорі…
Дивлюсь у землю биту, чи у вись,
Та байдуже! У сум’ятті — як в морі —
Нема кінця і краю. Глибина
Шукає, щоб кого на вік влюбити.
Підводна тиша — музика гучна…
Ти все ще у безодні прагнеш жити.
Тебе зотлілим словом не уб’єш,
І криком теж не залякаєш.
Візьми з собою силу і не вмреш,
Візьми з собою правду й не програєш!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313885
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2012
автор: Богом Даний