промінь сонячний на плечі
падає, торкає
їх. І я тебе до речі
сонечко, кохаю
я чужим не скоро стану
буде час пожити
днів безхмарних ще застану
рано ще тужити
із берези чистим соком
ще не раз нап*юся
і з одним закритим оком
в небо надивлюся
...як же важко уявити
те чого немає
як же можна не любити
те що проминає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313853
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2012
автор: морський лев