Снігів зачерствілі скоринки,
Розкидала зимонька сива.
Розсипалась ніч на сніжинки -
Ажурні краплиночки дива.
Не втратив мороз іще сили:
Над хатами дим білий - в небо.
Нам спогади в снах залишили
Все те, що забути вже треба.
Та тільки, на жаль, я не знаю
Чому неможливо забути.
Для чого я ще пам"ятаю
Щасливий закоханий лютий.
В коліно сніги тоді впали,
В заметах стежинки губились.
Що трапиться диво, не знали:
В засніжений вечір ми стрілись.
Безумство було чи кохання -
Навіщо тепер мені знати?
Розсипалась ніч на мовчання,
А пам"ять не вміє мовчати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313569
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.02.2012
автор: Радченко