Безсонна ніч . Палаючі мости …
І, безнадійно пересохлі ріки.
Одні ущент розібрані шляхи,
А інших напрям важко зрозуміти.
Суцільний хаос – безлад в голові
Й нема кому розв’язку показати.
І тільки вогник, що загаснув у пітьмі,
Дає можливість трішечки поспати.
На ранок знову свіжа голова
І час, щоб все спочатку починати.
Нас не зіб’є із шляху ця весна :
Ми з тих, кого не легко так зламати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312683
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.02.2012
автор: Miro