В одному болоті виросла троянда,
Її оточували лиш лобода і будяки,
Вона, інколи вела себе немов лаванда,
Поглядом стріляла гордо, як з гори.
Собою милувалась, тішилась, цвіла,
Критикувала всіх в болоті,
Мовляв, тут тільки я одна така,
Маю бути і в повазі, і в турботі.
Прийшло спекотне літо, сонце жарить,
Усі спокійно ждуть дощу,
Тільки троянда лихом марить,
« що ж буде, я не будяк, я ж помру»!
Заспокоюють троянду, «все добре буде»,
«та що ти говориш?ти що дурак»?
Тут із під пенька вилазить рак –
«заспокойся ти.. ти ж звичайнісінький будяк»!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312439
Рубрика: Байка
дата надходження 09.02.2012
автор: oleg lytvin