Вдихнувши аромат життя,
Я не пізнала забуття.
Був віщий сон, що спопеляв.
Ніхто його не проганяв.
Кватирка колишеться від любощів вітру.
Я твердо вирішую -
Ще не зітру
Тих слів, що розділяють
Випари на склі.
Хоча завжди буде в імлі
Ще жевріти надія
На гуркіт потягу,
Що, наче Богородиця Марія,
Породить щось ну, може,
Не нове...,
А щось знайоме.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312348
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2012
автор: Нака Шер