Так страшно від того, що Ви – ідеал.
Так страшно, що хочеться носом – у плечі.
І чи поцілунків, чи схлипувань шквал,
Ви є десь! І це внеможливлює втечу.
Заплутані схеми словесних в’язниць
Пробачать нам слухавка і оператор.
Ви – казка. Потреба. Найліпша з дурниць.
Абсент (печете, як душею торкати).
Та мойри розкинуть на трасах пасьянс.
Хтось вчинить доцільно, а інший – жорстоко.
Бо ж досі далеко до мрії (до Вас) –
Три слова між нами і тисяча кроків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312194
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2012
автор: SinusoЇda