Це місто сотень й сотень ліхтарів
Де сонце якось по інакшому заходить
Де обриси старих старих домів
На тротуарах тихо хтось виводить
А шепіт злив і призвуки вітрів
На нотах грають не таких як всюди
У місті сотень сотень ліхтарів
Усе що рухається не спішить нікуди
Тут навіть потяги здавалося б пливуть
Все мчать й не поспішають прибувати
А ліхтарі указують їм путь
Комусь у гості, а комусь до хати
А ось трамваї, що здавалися б старі
Завзято роблять в місті викрутаси
Лиш леви - львівські стражі вартові
Століттями не змінюють гримаси
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311754
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 06.02.2012
автор: yarek