Є щось більше, ніж просто піти.
Я у пастці,
У темряві ночі.
Я не спала сто років,
А ти?
Спиш весь час,
Не заплющивши очі.
Спиш завжди,
І не бачиш мене,
Щось говориш,
Стискаєш в обіймах…
І я мрію, що сон твій мине,
І ми будемо разом і вільні,
Від солодких отих сновидінь,
Де є все тільки правди немає.
Нехай буде і щастя, і біль,
І нехай ми дістнемся краю.
Так щоб разом,
Удвох, назавжди,
І щоб бачити очі і чути,
На порозі стояти весни,
Сноведінь розриваючи пути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311700
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2012
автор: Ярина Левицкая