Образи спустошені, відображення розмиті,
немає рівноваги…
терези вверх… вниз поспішно…
я немов від всіх закритий,
лишній…
ковтаю зИму, запиваю снігом,
намагаюсь дотягнути до весни,
стомлений циклічним бігом…
Заметені мости…
З мінусовкою банальною,
намагався стати справжнім…
не вмію я брехати, хоч і живу буквальною
реальністю, та інколи колажним
світом…
де образи спустошені, відображення розмиті,
та саме головне… це –
жити …. жити…. жити…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311520
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2012
автор: Юра...