В кожній квітці - крапля жінки
(Рід хлопчачий - пробачай...).
В ніжнім плетиві барвінку
Я заварю диво-чай.
Понад лісом, понад гаєм
Буде сонечко цвісти.
Чай жіночий ллється краєм
З ніжних пуп"янків весни.
Материнство - материнка.
Вічності медовий вир.
М"ята, справжній символ жінки,
Мов наближує до зір.
Така ніжна й шовковиста,
І холодна в той же час...
З тихих крапельок намисто
Сад збирає раз у раз.
А меліса, тиша й спокій,
Ще й додасть в відвар краси.
До криниці - кілька кроків,
Кілька кроків до весни.
З джерела вода чарівна
Відтіняє небеса.
Материнство пахне дивно,
Ніжність, вічність і краса.
Теплі крапельки барвінку
Так ясняться, мов метил.
Чай прадавній диво-жінки
Додає одвічних сил.
Понад лісом, понад гаєм
Буде сонечком цвісти
Дух, що ллється понад краєм -
Дух жіночності й весни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311488
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2012
автор: Оля14